За що я люблю продуктові ринки

Я завжди віддам перевагу не супермаркету, а ринку - там кипить життя. Це місце сили.
Процес приготування їжі для мене починається не з кришки, що підскакує над киплячою водою, не з танцюючого полум'я конфорки, не з відчинення дверцят холодильника, а з вибору продуктів. Це визначає якість і смак моїх страв. Це священне дійство, заради якого я вирушаю на ринок.

Для мене ринок - це місце сили, місце скупчення неймовірної, шаленої енергії, здатної надихнути, спонукати готувати і творити.

Здалеку видніється насичена пляма зелені, пишно розкладеної на столах. На помідорах, розсіюючись, відбивається сонце. Запах спецій, розчинений у повітрі, створює ароматну нитку, яка веде до прилавка з прянощами. Морква, редиска, капуста так і кажуть тобі: «Приготуй нас!» Я не можу їм відмовити.

Мить, і я вже стискаю в руках важкі пакети. Якимось дивом, точніше кінчиками пальців, намагаюся утримати лаврову гілку, а поглядом намагаюся охопити залиті яскравими фарбами ряди. Під час дозрівання сонце насичує продукти життям, і продовжує їх ласкаво оберігати на ринку. Закрите приміщення супермаркету з штучним світлом – ненормальне середовище для продуктів, там життя в'яне. Саме тому супермаркети прагнуть підлаштуватися під фермерську тематику: ось вам дерев'яні коритця, трохи сіна в декорі (для «натуральності»). Мовляв, природа поруч, відчуйте свіжий вітерець. Ні, це не кондиціонери, що ви. Всюди написи, які переконують людей в тому, що продукти свіжі і доставлені з кращих господарств.